Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Ви помічали, що багато ваших зусиль усвідомлюються іншими людьми, тільки коли ви їх перестаєте робити? Ну, наприклад, коли ви захворіли чи банально забули щось зробити? І начальник на роботі, і кохана людина, і діти помічають щось, що ви робите день за днем давним-давно тільки тоді, коли ви це раптом чомусь не зробили?
Загальновідомий факт – Томас Едісон, удосконаливши лампу розжарювання та зробивши її загальнодоступною та придатною до промислового виробництва, подарував світові електричне освітлення. Широковідомий факт – до того, як він отримав працюючий екземпляр, він перевірив 10 000 конструкцій електричної лампочки. 10 тисяч невдалих спроб! Ви можете собі уявити?
Кожен із нас знає вчення Ч. Дарвіна про походження та еволюцію видів. З’явившись у середині 19 століття, воно стрімко захопило людські уми і, міцно влаштувавшись у шкільних підручниках, стало основним фреймом розуміння походження, існування та зміни всієї різноманітності існуючих нині організмів. Не лише особин світу тваринного, а й соціального. Не лише у сфері природи, а й у сфері людських взаємин.
Одна з базових ідей наративної психології звучить так: «ЛЮДИ – ЦЕ НЕ ПРОБЛЕМИ. ПРОБЛЕМИ – ЦЕ ПРОБЛЕМИ». Про що це?
Ви 100 разів чули, що будь-яка життєва ситуація різними людьми переживається по-різному. І, швидше за все, самі думаєте так само. Зазвичай кажучи цю фразу, мається на увазі, що всі люди різні, і, відповідно, і переживання у них відрізняються. Але я зараз не про це.
Великим лихом нашого часу є засилля закликів: схуднути за 30 днів реально! Поліпшіть свій зовнішній вигляд та життя налагодиться! Декілька сеансів і ваші зморшки розгладяться, а обличчя стане як у 20 років! Вони звучать звідусіль, із завидною регулярністю транслюючи думку, що, а) без усіх цих «покращень» ви, м’яко кажучи, не дуже, б) усі ваші проблеми в житті через цю вашу «не дуже» зовнішність, в) ви можете стати схожими на лялечок з реклам, і, якщо не займаєтеся поліпшенням своєї зовнішності (тобто підгонкою свого зовнішнього вигляду під стереотипи краси, що нав’язуються), то ви ліниві, безвільні і, взагалі, негодні.
Дж. Фрідман та Дж. Комбс, відомі наративні терапевти, у своїй книзі «Конструювання реальності. Історії та оповідання як психотерапія» пропонують уявити читачам ситуацію, де чоловік і жінка, які дивом вижили в результаті екологічної катастрофи, починають закладку нового суспільства.
Продовжуючи серію публікацій про те, як впливають соціально-культурні особливості на побудову індивідуальних життів у різних країнах, пропоную на цей раз розглянути Іспанію. Чим цікавий іспанський варіант конструювання життя?
Перше, що впадає у вічі після приїзду до Чорногорії (ну після краси природи, звичайно), це неквапливість чорногорців. Немає метушні, хаосу, різких рухів. Люди на вулиці не мчать, застромивши у вуха навушники, з метою в очах і вогнем у серці. Вони пливуть як кораблі, встигаючи навіть дорогою на роботу насолодитися краєвидами, зазирнути в обличчя перехожих, поговорити з ними про щось значуще і не дуже.
Головне правило японського варіанта «ось так треба жити» – НІКОМУ НЕ ЗАВАЖАТИ. Тут не прийнято фотографувати та фотографуватися у музеях та на виставках. Не тому, що шкода. Просто щоб не загороджувати експонати. Тут не прийнято говорити телефоном у громадських місцях. Ні, не через якісь там хвилі, а просто, щоб не відволікати оточуючих. Не прийнято підходити і питати, в чому річ, у людини, яка лежить на тротуарі. Хто зна, чому вона там лежить? Може не тому, що їй погано. А тому що їй так подобається. І це зовсім не байдужість. Це такий вияв поваги.