Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Особисто я не завжди можу озвучити іншій людині своє прохання. Нагадаю: це я (!) – та, яка завжди всім каже: «Гей, давай-но словами через рот!», «Ясність і прозорість – наше все» тощо. Дуже сама собі дивувалася і все намагалася зрозуміти, де ж собака порився:)
Знаєте, чому так складно навчитися вибудовувати свої кордони? Тому що головною причиною порушених кордонів є страх самотності. Якщо людині здається, що лише ціною відмови від себе – від своїх бажань, потреб, точок зору, переконань тощо – вона може мати близькі стосунки з іншою людиною, то вона постійно перебуває в ситуації вибору між «близькістю, але без Я» і «Я, але без близькості».
Багато проблем із комунікацією пояснюється дуже просто — її відсутністю. Дивно, як часто люди цього не помічають. Вони взаємодіють з іншими з твердою впевненістю в тому, що оточуючі апріорі думають і відчувають таким же чином, знають те саме, що вони самі.
Кожен із нас знає вчення Ч. Дарвіна про походження та еволюцію видів. З’явившись у середині 19 століття, воно стрімко захопило людські уми і, міцно влаштувавшись у шкільних підручниках, стало основним фреймом розуміння походження, існування та зміни всієї різноманітності існуючих нині організмів. Не лише особин світу тваринного, а й соціального. Не лише у сфері природи, а й у сфері людських взаємин.
Ви 100 разів чули, що будь-яка життєва ситуація різними людьми переживається по-різному. І, швидше за все, самі думаєте так само. Зазвичай кажучи цю фразу, мається на увазі, що всі люди різні, і, відповідно, і переживання у них відрізняються. Але я зараз не про це.
Критика – штука корисна та потрібна. Вона дає нам зворотний зв’язок про те, що ми робимо, і допомагає нам це робити ще краще. Вважається, що дорослі люди повинні вміти витримувати критику: вислуховувати її з вдячністю, брати до уваги і наступного разу враховувати. Ну, чи не зважати, якщо для цього є аргументи. А якщо вона сприймається болісно, то той, кого критикують, має проблеми з самооцінкою. Наслідком такого «вважається» стає те, що навіть якщо критика нас ранить і зачіпає, ми посміхаємося, вислуховуючи неприємні для себе речі і говоримо «дякую, наступного разу я постараюся», хоча намагатися якраз більше й не хочеться. Або, навпаки, агресивно пручаємося, і вся користь такого погляду-з-боку проходить повз.