02.04.2018 · Olga Kliapets ·
Я маю бути красивою!
Великим лихом нашого часу є засилля закликів: схуднути за 30 днів реально! Поліпшіть свій зовнішній вигляд та життя налагодиться! Декілька сеансів і ваші зморшки розгладяться, а обличчя стане як у 20 років! Вони звучать звідусіль, із завидною регулярністю транслюючи думку, що, а) без усіх цих «покращень» ви, м’яко кажучи, не дуже, б) усі ваші проблеми в житті через цю вашу «не дуже» зовнішність, в) ви можете стати схожими на лялечок з реклам, і, якщо не займаєтеся поліпшенням своєї зовнішності (тобто підгонкою свого зовнішнього вигляду під стереотипи краси, що нав’язуються), то ви ліниві, безвільні і, взагалі, негодні.
Тіло представляється як об’єкт, безформна маса, якій необхідно надати певну форму. Навіщо? Щоб бути «успішною», «гідною», «гарною». У результаті, дуже багато жінок починають цю гонку за нав’язаними ідеалами, дуже багато хто починає ненавидіти себе, руйнує своє здоров’я, ламає своє життя в спробах їм відповідати. Страшно, що часто такі перегони розпочинаються вже в дитинстві.
Одна клієнтка запитала мене про моє особисте ставлення до власної зовнішності. Незважаючи на те, що психологи часто уникають подібних питань, намагаючись здаватися клієнтам «таємничими та всезнаючими експертами», наративна психологія, яку я дуже люблю, не забороняє ділитися власним досвідом переживання подібних до клієнта проблем. Адже це може бути дуже корисним. Причому для обох сторін. То що я, не зовсім юна жінка, яка живе в суспільстві, де посилено культивуються ідеали молодості та краси, думаю про свою зовнішність? Як я опираюсь нав’язуваним ідеям?
З роздумів на цю тему народився МАНІФЕСТ «Я – НЕ-БАРБІ».
- Мені подобаються мої зміни. Вони говорять не лише про старіння. Вони говорять мені ще й про те, що життя – не вічне, що все минає. І це цінне для мене знання.
- Моє обличчя має відбиток мого життя. Так, на ньому є сліди від смутку, стурбованості, гніву, страху. На жаль … Але найбільше на ньому сміху – саме цих зморшок видимо-невидимо, і вони найглибші. І я не хочу вколювати ботокс і робити підтяжку. Я не хочу заперечувати своє життя.
- Моє тіло також відбиває моє життя. Воно розповідає про те, що я не дівчинка, що маю двох дітей,… ну, і про те, що я не особливо люблю займатися спортом. Ну що ж, це все правда! І я не хочу нічого утягувати, затягувати, покращувати-приховувати. Я не хочу заперечувати своє життя.
- Коли я дивлюся в дзеркало, я бачу жінку, яка стала такою, якою вона є, завдяки всьому, що з нею було, завдяки тому, що є зараз, і чого вона хоче надалі. Моя зовнішність – відображення мого життя. Свідчення моєї індивідуальності. Я відмовляюся бути однією-з-барбі.
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: життєвий досвід, життєвий шлях, краса, любити себе, прийнятно, прийняття себе, психологія зовнішності, самооцінка, самоприйняття Рубрики: Про життя
