Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Будь-яка наша вразливість може стати нашою суперсилою.
В принципі мене можна назвати тривожною людиною. І тут, за великим рахунком, неважливо, чому так вийшло. Чи індивідуальні особливості нервової системи, чи життєвий досвід… яка різниця? Факт залишається фактом: «Я довіряю Всесвіту і розслабляюся … Він мене любить … Будь що буде … Оммммм …» – точно не про мене.
Моя стрічка сповнена марафонів вдячності – люди беруть на себе зобов’язання на протязі якогось часу практикувати вдячність іншим людям, які щось внесли в їхнє життя, якось його змінили тощо. Як на мене – супер-практика. Буддисти вважають навіть, що вдячність – здатність розпізнавати благо і відчувати подяку за отримане – один із найважливіших шляхів, що ведуть до щастя. Такий «вдячний» фокус дуже «заточує» на тому, щоб бачити хороше, і жити у відповідному – вдячному – стані.
Не знаю як у кого, а у мене вся стрічка фб забита закликами якось себе покращити – стати більш ефективним(ою), успішним(ою), красивим(ою), і завдяки цьому – більш щасливим(ою). Ця ідея виглядає дуже логічною: моє життя не таке, яке б я хотів(ла) – зі мною щось не так – я знаходжу що, працюю над цим – і опа! ось воно щастя!
Ви вмієте собі співчувати? Не жаліти, ні. Не «яка я бідна, яка нещасна…», «ну чому, за що все це саме мені?» тощо. А саме співчувати самому (ій) собі – тримаючи у фокусі уваги власні переживання, не відокремлюючись внутрішньо від себе ж, який (яка) страждає, відчувати до себе теплу любов, що підтримує.
Ви знаєте, скільки людей не пробують нове лише через те, що вони бояться помилитись? Близько 70%. Якщо Ви – один з таких людей, то Вам буде цікаво дізнатися, що дуже багато відкриттів, які принесли величезну користь людству і чималі гроші своїм творцям, були зроблені помилково. Тобто, цілком випадково.
Усі психологи кажуть: треба любити себе, треба цінувати себе, потрібно про себе дбати. І я так говорю. Я ж психолог! І начебто все в мене з цим добре. Коли все гаразд, так точно. Але якщо трапиться мені захворіти…
Чим би Ви не займалися, щоб Ви не робили, Ви приречені на невдачі.
Вам буває погано? Чи буває так, що Ви відчуваєте смуток, розпач, самотність, образу, злість, заздрість? Може, Вам погано зараз? Це означає, що Ви – депресивна, образлива, злісна, заздрісна людина? Ні. Це означає, що ви живий/а. Не більше і не менше.
Найчастіше говорячи про насильство в сім’ї, люди мають на увазі існування нездорових взаємин у сім’ї, в яких один з її членів здійснює насильство стосовно до іншого / інших. Але є ще один вид сімейного насильства. Часто «невидимий» для оточуючих. Та й для самих жертв також. Насильство стосовно самих себе.
Ви помічали, що багато ваших зусиль усвідомлюються іншими людьми, тільки коли ви їх перестаєте робити? Ну, наприклад, коли ви захворіли чи банально забули щось зробити? І начальник на роботі, і кохана людина, і діти помічають щось, що ви робите день за днем давним-давно тільки тоді, коли ви це раптом чомусь не зробили?