Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
У кожній сварці, у кожному напруженому моменті зі своєю підліткою ловлю себе на страху втратити з нею контакт, зробити їй боляче, натиснути, стати причиною її негативних почуттів, і, відповідно, на бажанні терміново повернутися до образу «хорошої мами» – все купити, всі питання закрити, з усіма розібратися, облизати свою бусинку і здути з неї всі порошинки.
Основне, як ми, батьки, можемо допомогти своїм дітям у сепарації – це не лізти))
Відома психоаналітики Н.Мак-Вільямс пише: «Прагнення до незалежності – таке ж первинне і потужне, як і прагнення до залежності.»
Моє батьківство – дуже важливий простір для мого зростання. Не тільки в тому сенсі, що ще незрозуміло, хто кому більше дає, хоча і це теж)
Але зараз я про інше. Дуже багато речей мною усвідомлюються завдяки моїм дітям (або, може, «об них»))
Візьмемо для прикладу ролики,
Дитина виросла. Раптом перетворилася на підлітка — нескладного, часом нестерпного, незручного, неслухняного. І ще вона закохалася. Навчання не турбує, домашні обов’язки не виконуються, і заняття, які раніше цікавили, тепер вже перестали приваблювати. Здається, що взагалі нічого крім кохання її не цікавить…
Довгий час я не могла поєднати в голові «жити так, як хочу» і «жити так, як треба, – роблячи те, що необхідно». Вже начебто і на практиці, у своєму власному житті поєднала, а в голові, ось так, щоб можна було виразно пояснити словами, все не могла.
Підлітковий вік – складний вік. Складний не тільки для нас, батьків, а й для дітей, що дорослішають. Нейрофізіологічні зміни, гормональні сплески, нерозуміння того, що відбувається і що взагалі робити у цьому житті…
Вимоги дорослих здаються недоречними, безглуздими, дурними.
Розлучення – складний час. Адаптуватись до нового життя дуже непросто. Особливо для дітей. Адже вони не завжди навіть можуть зрозуміти причини того, що відбувається…Та й саме усвідомлення того, що від них, по суті, нічого не залежить, теж саме по собі те ще випробування… Звичний життєвий світ летить у тартарари, попереду незрозуміле майбутнє, і яким тепер стане життя, абсолютно незрозуміло.
Досить довго в особистій терапії я працювала над темою кордонів. Ні, мені ніколи не було важко відстоювати свої. Моїм запитом було «як не порушувати чужі».
Судячи з форумів, дитяча істерика – страшний сон для будь-кого з батьків. Це й не дивно. Коли улюблене чадо волає, тупотить ногами, розмахує руками, кидається на підлогу тощо, більшість мам і тат губляться, не знають що робити, переживають жахливий сором, якщо раптом це трапилося на людях, зриваються на дитину, а потім нещадно себе за це гризуть…
Що ж потрібно знати батькам про дитячі істерики?
Якщо Ваша дитина щільно «залипла» в Цифрі, це ще не привід «складати руки». Що робити? Читайте далі!