26.12.2021 · Olga Kliapets ·

Про практику вдячності

Моя стрічка сповнена марафонів вдячності – люди беруть на себе зобов’язання на протязі якогось часу практикувати вдячність  іншим людям, які щось внесли в їхнє життя, якось його змінили тощо. Як на мене – супер-практика. Буддисти вважають навіть, що вдячність – здатність розпізнавати благо і відчувати подяку за отримане – один із найважливіших шляхів, що ведуть до щастя. Такий «вдячний» фокус  дуже «заточує» на тому, щоб бачити хороше, і жити у відповідному – вдячному – стані.

Я часто клієнтам пропоную іншу практику вдячності – вдячності собі. Відзначення людиною того, за що вона вдячна сама собі. Адже дуже часто ми робимо щось важливе/цінне/значуще, долаємо якісь речі, робимо якісь вчинки, незважаючи на… тощо – і навіть не помічаємо це. Чи не відзначаємо. Знецінюємо думками на кшталт: «Та що тут такого? Адже кожен може…» тощо – і тим самим «годуємо» історію про себе як про людину, яка не заслуговує на повагу.

Цю практику – вдячності собі – теж, до речі, можна оформити у вигляді марафону і взяти на себе зобов’язання виконувати її щодня протягом якогось певного часу. Необов’язково публічно, у фб, можна й віч-на-віч із собою, на листочку або у файлі. Як вам зручніше, як вам заманеться.

А можна хоча б один раз, ось прямо зараз, наприклад, подумати над питанням «За що сьогодні я собі вдячний/вдячна?». Буде здОрово, якщо поділіться цим у коментарях. Я буду вдячна)

Дізнатись, з якими питаннями я працюю, можна тут.

Теги: mindfulness, любити себе, любов до себе, подяка собі, приймати себе, прийняття себе, психолог онлайн, психологічна практика, психологічна робота, самооцінка, самоцінність Рубрики: Про життя