21.03.2019 · Olga Kliapets ·

Ви приречені на провал

Чим би Ви не займалися, щоб Ви не робили, Ви приречені на невдачі.

І це добре. Адже тільки так ми, люди, і розвиваємося. Тільки так ми можемо почати робити інакше, краще і зрештою досягти бажаного. Тільки щось пробуючи і отримуючи при цьому негативний результат, ми можемо наблизитися до своїх цілей. Досвід не буває негативним, але буває болючим. І саме завдяки такому болючому досвіду ми можемо прийняти вірне рішення, обрати вірний шлях.

І навчаючись ходити, нам потрібно кілька разів впасти і підвестися. І починаючи бізнес. І створюючи стосунки. І виховуючи дітей. Будь-яка справа передбачає падіння. Апріорі. Пішов-упав-піднявся-знову пішов-упав-піднявся-знову пішов… І тільки через ен-ну кількість цих циклів раптом можна виявити, що вже йдеш твердою і впевненою ходою. А ще через якийсь час хода стане своєю, особливою, впізнаваною, індивідуальною. Як почерк.

І якщо ми цього «упав» боїмося, впевненої ходи нам не бачити як своїх вух.

Тож треба перестати боятися. Але, на жаль, це легше сказати, аніж зробити. І мені, до речі, також.

Якщо Ви схожі на мене, то пропоную ось що: а давайте з самого початку планувати свої падіння. Не в сенсі «в майбутню середу я впаду», а от як: розмірковуючи про бажане, відразу матимемо на увазі, що рухаючись в обраному напрямку, іноді стикатимося із невдачами, будемо помилятися і падати. Обов’язково будемо. І такі моменти стануть для нас, по-перше, чудовою можливістю перепочити в дорозі, а по-друге, можливо, допоможуть нам навчитися чогось важливого, без чого бажане ніколи не здійсниться. Мені здається, тоді можна буде навіть лежачи в калюжі посміхатися. Щиро.

Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.

Теги: друг самому собі, життєвий шлях, невдача, особистісний розвиток, помилка, прийняття помилок, прийняття себе, провал, розвиток, страх невдачі, страх нового, страх помилки, страх помилятися, успіх, успішність Рубрики: Про життя