Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Якщо Вам щастить як мені, то Ви нечасто зустрічаєтеся у своєму житті з ситуаціями, коли хтось репетує на Вас без особливого приводу. Якщо це так, то Вам у таких випадках так само складно, як і мені. Мене такі моменти завжди застають зненацька, і у зв’язку з чинником несподіванки, часто не встигаю швидко збагнути, що робити і як реагувати.
Знаєте, чому так складно навчитися вибудовувати свої кордони? Тому що головною причиною порушених кордонів є страх самотності. Якщо людині здається, що лише ціною відмови від себе – від своїх бажань, потреб, точок зору, переконань тощо – вона може мати близькі стосунки з іншою людиною, то вона постійно перебуває в ситуації вибору між «близькістю, але без Я» і «Я, але без близькості».
Як оточуючі з кількох фактів про нас, начебто навіть правдивих, створюють грандіозні історії, які не мають нічого спільного з реальністю? Чому сусіди / знайомі / родичі часто знають про нас («абсолютно точно»!) те, чого немає і близько? Коротше, як з’являються чутки?
Найчастіше говорячи про насильство в сім’ї, люди мають на увазі існування нездорових взаємин у сім’ї, в яких один з її членів здійснює насильство стосовно до іншого / інших. Але є ще один вид сімейного насильства. Часто «невидимий» для оточуючих. Та й для самих жертв також. Насильство стосовно самих себе.
Кожен із нас знає вчення Ч. Дарвіна про походження та еволюцію видів. З’явившись у середині 19 століття, воно стрімко захопило людські уми і, міцно влаштувавшись у шкільних підручниках, стало основним фреймом розуміння походження, існування та зміни всієї різноманітності існуючих нині організмів. Не лише особин світу тваринного, а й соціального. Не лише у сфері природи, а й у сфері людських взаємин.
Критика – штука корисна та потрібна. Вона дає нам зворотний зв’язок про те, що ми робимо, і допомагає нам це робити ще краще. Вважається, що дорослі люди повинні вміти витримувати критику: вислуховувати її з вдячністю, брати до уваги і наступного разу враховувати. Ну, чи не зважати, якщо для цього є аргументи. А якщо вона сприймається болісно, то той, кого критикують, має проблеми з самооцінкою. Наслідком такого «вважається» стає те, що навіть якщо критика нас ранить і зачіпає, ми посміхаємося, вислуховуючи неприємні для себе речі і говоримо «дякую, наступного разу я постараюся», хоча намагатися якраз більше й не хочеться. Або, навпаки, агресивно пручаємося, і вся користь такого погляду-з-боку проходить повз.
Якщо Вам цікаво, чому чоловіки та жінки зраджують один одному, як виходить, що зраджують із «колишніми», і що, власне кажучи, робити, щоб від цього якось уберегтися, це стаття для Вас! План такий: спочатку поговоримо про подружню зраду загалом і про її причини, потім зупинимося на особливостях зради з екс-партнером, та й закінчимо тим, як усю цю інформацію можна застосувати собі на благо.