17.08.2019 · Olga Kliapets ·
«Ти таке чула?!»
Як оточуючі з кількох фактів про нас, начебто навіть правдивих, створюють грандіозні історії, які не мають нічого спільного з реальністю? Чому сусіди / знайомі / родичі часто знають про нас («абсолютно точно»!) те, чого немає і близько? Коротше, як з’являються чутки?
На думку американського вченого Гордона Оллпорта, чутки є найбільш заразливими з усіх соціальних послань. Так відбувається не тільки тому, що багато людей часто з більшим задоволенням говорять про чуже життя, ніж про своє власне (занурення в чуже життя – відмінний спосіб переключитися зі своїх проблем і уникнути неприємних для себе питань, не морочачи собі голову їх вирішенням). І не тільки тому, що передача чуток дозволяє легко і за чужий рахунок зміцнити свою картину світу через підтекст типу «а от я зовсім інша людина/ роблю по-іншому тощо», що стоїть за їх обговоренням.
Важливою причиною масового поширення чуток є те, як вони народжуються. А це доволі творчий процес. Адже ми, люди, осмислюючи те, що відбувається навколо нас і з нами, роблячи реальність зрозумілою для себе, конструюємо історії. І у всіх історіях, створених кожним із нас, проглядається авторський стиль та почерк. Ми «пропускаємо через себе» всі отримані відомості, інтерпретуємо їх (спотворюючи) та отримуємо інформацію, часто досить далеку від отриманої на «вході».
Г.Оллпорт виділив 3 ЕТАПИ такого СПОТВОРЕННЯ:
- Спрощення, згладжування. Всі деталі, важливі для розуміння справжньої суті того, що відбувається, випускаються. Інтерпретатор залишає лише ті з них, які для нього з якихось (особистісних) причин важливі.
- Загострення. Збережені (тобто важливі для інтерпретатора) деталі наголошуються, посилюються, акцентуються. І у такому гіперболізованому вигляді стають основою сюжету нової історії.
- Асиміляція. Історія асимілюється в термінах найпоширенішої (на той час і місце) системи поглядів, приводиться у згоду з поширеними суспільними стереотипами, які інтерпретатор поділяє.
І вже в такому, творчо переробленому вигляді передається – розповідається – наступній ланці. Яка, своєю чергою, робить із отриманими відомостями такі самі маніпуляції.
Наприклад, я щось побачила чи почула – по-своєму проінтерпретувала – передала це своє бачення подрузі. Вона, в свою чергу, сприймає історію, сконструйовану мною, розуміє її по-своєму, і передає далі свій варіант мого варіанта.
«Спостерігалася тенденція, коли будь-яке зображення чи розповідь ув’язувалися в пам’яті з тим, що було знайоме суб’єкту з його життя, відповідало його культурі і, що найважливіше, мало для нього особливе емоційне значення, – пише Оллпорт. – У своїй гонитві за змістом суб’єкти скорочували або доповнювали сюжет так, щоб досягти повного гештальту, більш завершеного: більш простого та осмисленого зображення».
Зауважу також, що люди, зацікавлені у поширенні якихось конкретних чуток, можуть додавати ще один етап спотворення отриманої інформації – підлаштування під слухача. І перебудовувати чутки відповідно до потреб, звичок, інтересів і почуттів людини, яка їх сприймає. Щоб вже точно повірила. І понесла далі у вигідному для оповідача варіанті.
Зрозуміло, що чим довший ланцюжок, то значніші трансформації відбуваються з даними. І, незважаючи на те, що починалася певна чутка швидше за все з цілком достовірної інформації, зміни, які вона зазнала, не дозволяють диференціювати в ній правду (якщо вона взагалі ще там збереглася) і вигадку всіх, хто проінтерпретував і передав історію про неї.
Так що зовсім не дивно, що вихід із під’їзду свого будинку в короткій спідниці може стати початком розвитку багатосерійної історії про Вашу, як би це сказати, певну моральну нетвердість…))
І дуже шкода, що чутки часто стають основою для формування суспільної думки, причиною зміни ставлення, настроїв та поведінки людей і навіть цілих соціальних груп. Адже можна було просто перевірити інформацію…
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: брехня, відносини, обман, спотворення, суспільна думка, чутки Рубрики: Про життя
