Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Як можна було так помилятися …дцять років?, Куди я, взагалі, дивився/лася?, Про що думав/ла?, Як можна було це не бачити? – ці та інші подібні їм думки відвідують голови людей, які ухвалили рішення про розлучення через ен-нну кількість спільно прожитих років. Начебто розлучення – наслідок зробленої в минулому помилки та тривалого ігнорування її наслідків.
Багато людей приходять у терапію за екшеном. І – передбачувано – швидко розчаровуються…
Де драма? Де емоції? Де просвітлення, ось ці ось інсайти-блискавки, що пронизують від маківок до самих п’ят, після яких відразу стає все ясно і зрозуміло настільки, що життя тут же круто розвертається?!
Я почала медитувати, коли мені було дуже погано – ось просто по всіх напрямках, глобально та цілком – і при цьому навіть припустити, з чого почати це величезне «погано» розгрібати, вирішувати, що з ним робити взагалі, я не могла.
Погано було все: моє самопочуття, мій настрій, мої взаємини, моя робота.
Може скластися враження, ніби я вважаю постійну психотерапію єдино правильним і можливим варіантом щасливого/гармонійного/ здорового життя (і/або шляху до нього). В принципі, це було б логічно – адже я практикуючий психолог, і надання психологічних послуг – мій хліб та мої сукні))
Однак, насправді, я зовсім не хочу отримати вас у клієнти на віки вічні.
Ясність лише для дорослих людей.
Вона не потрібна, якщо світ навколо – одна велика утроба, яка тобі все винна і так, без твого прохання, вираженого словами через рот. Оточуючі мають самі здогадатися та зробити. Якщо насправді люблять, звісно.
Ви вірите у призначення, долю, зумовленість, у «видно, на роді написано»?
Я ні.
Я не вірю, що, народившись, ми вже до чогось
Отримала негативний відгук про свою роботу. Точніше, не про саму роботу навіть, а про її стиль. Ще точніше про те, що «сильно дістаю домашніми завданнями» (пряма цитата).
Ну що я можу з цього приводу сказати?
Перше. Мені приємно. Правда, приємно. Хоч начебто і людина після трьох консультацій перестала зі мною працювати
Коли під час медитації приходять якісь думки – а вони приходять, це ж нормальна властивість нашого розуму – пропонується не критикувати ні їх, ні самого себе, а просто «подивитися» на них і м’яко повернути увагу на фокус медитації (наприклад, на дихання). Є навіть така класна метафора – ви сто відсотків її не раз зустрічали – про те, що медитація схожа на те, коли ти лежиш, дивлячись у небо і проводжаючи поглядом хмари, що напливають час від часу. Небо ніколи не буває
Ви знаєте, що таке «Офо»? Це область прояснення і відносно тихої погоди в центрі тропічного циклону. Синоніми – «око бурі», «око урагану». Це саме та метафора, яка відображає стан, заради досягнення якого колись я сама починала практикувати mindfulness. Тоді навколо мене вирувала стихія в майже буквальному сенсі) І мені дуже потрібно було встояти…
Повернення себе має жахливий побічний ефект – страшну непереносимість усіляких ігрищ, маніпуляцій, знецінення, прихованої агресії та ін. стратегій, що часто зустрічаються в людському повсякденному спілкуванні. Ти їх потім практично відчуваєш шкірою, розпізнаєш ще на підльоті, впізнаєш прямо з перших нот.