23.05.2021 · Olga Kliapets ·

Доля?

Ви вірите у призначення, долю, зумовленість, у «видно, на роді написано»?

Я ні.

Я не вірю, що, народившись, ми вже до чогось

призначені. До якогось життя, до якихось відносин, до якоїсь професії, діяльності тощо.

Не вірю, що мені було долею уготовано стати психологом, жити у Києві, мати двох дітей. Зустрітися з усіма людьми, які були та/або є в моєму житті, пережити всі ситуації, які зі мною сталися тощо. Навчитися керувати автомобілем, не навчитися кататися на велосипеді, завести кішку, посадити дерево, пофарбуватися в білий колір і з’їсти півторту, як я зробила щойно.

Не вірю, що жінки приходять у світ, щоб створювати якісь вогнища та народжувати дітей. Що їм призначено бути м’якими і тендітними, співчутливими та підтримуючими. Не вірю, що всім нам – людям – і жінкам, і чоловікам – взагалі з самого початку приготована якась певна задача, певний шлях, до якого ми призначені, для виконання якого доля нас і готувала.

Не вірю, що Призначення можна виконати чи не виконати. Що треба терпіти щось у своєму житті, «бо так на роді написано» або, навпаки, відмовлятися від чогось, бо «призначено інше».

Не вірю, що нам призначені якісь люди, і що комусь ми призначені.

Не вірю в те, що в хвилини страждань, болю, сумнівів, коли я не можу ніяк вирішити, що ж мені робити і куди рухатися далі, мені допоможуть якісь ворожіння, гадання, розклади таро тощо, які відкриють мені моє Призначення, покажуть мою Долю.

Я взагалі, ні на краплинку, не вірю у Призначення.

Я вірю у вибори.

У великі, життєві вибори, і маленькі, повсякденні. У рішення, які ми приймаємо все наше життя, постійно, щодня (не завжди, втім, усвідомлюючи це).

Звісно, ми не завжди обираємо те, що з нами відбувається. Наприклад, хвороба. Ну хто, скажіть мені, може вибрати рак? Або аутизм для своєї дитини? Ніхто. Але навіть у цих випадках ми щось вибираємо. Ми вибираємо те, як поводитися з тим, прихід чого ми не обирали. Вибираємо те, як із цим жити.

Я точно знаю, що те, яка я є, і як я живу, з ким дружу і кого люблю, у що вірю і чому присвячую час свого життя – все, абсолютно все у моєму житті – це результати моїх власних виборів. Знаю це навіть тоді, коли дуже-дуже хочеться скинути до біса із себе цю відповідальність і сказати, що це не я, що я ні до чого, просто так було накреслено, така доля, що я не можу чогось, що чогось -то мені не можна через причини, які від мене не залежать, адже мені «на роду написано».

Ура і, на жаль, одночасно: насправді мені можна все. Ура і на жаль – я роблю те, що хочу, що вирішила, що сама й обрала. Вибираючи щоразу найкраще з того, що надає мені життя.

Це не завжди легко. Але точно не страшно: тому що, крім того, що я завжди обираю, я завжди можу переобрати.

Більше того, я можу переобирати стільки разів, скільки мені знадобиться. Мені можна все.

Це дуже важливе знання: я завжди можу вибрати інше і тим самим змінити своє життя.

Бог дає нам у кожній точці нашого життя найширше віяло можливостей. Кожна з яких може реалізуватися і стати реальністю. Але свою долю обирає сам падаван. І обирає він її щодня.

Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.

Теги: автор свого життя, авторство, вибір, відповідальність, доля, конструювання життя, майбутнє, призначення, рішення, цілі, цінності Рубрики: Про життя