28.06.2021 · Olga Kliapets ·

Ясність

Ясність лише для дорослих людей.

Вона не потрібна, якщо світ навколо – одна велика утроба, яка тобі все винна і так, без твого прохання, вираженого словами через рот. Оточуючі мають самі здогадатися та зробити. Якщо насправді люблять, звісно.

Максимум, який ти можеш собі дозволити – це натякати, «напускати туман», мовчки «виразно дивитися» тощо. А ясно сказати – це дурість, ясно сказати – означає надати іншому можливість сказати тобі «ні». Ну і що потім із цим «ні» робити?

Ясність – лише для сильних людей.

Коли ти виразно щось говориш словами, позначаючи тим самим самого себе, ти опиняєшся в центрі уваги. Ти позбавляєш себе шансу у випадку, якщо твоя думка відрізняється від думки оточуючих, запевнити їх, що ти «свій», що ти «в зграї», що тобі можна дозволити стояти поряд і навіть, можливо, з тобою дружити. Бути ясним – означає можливу самотність, означає, що тебе не захистять, якщо хтось почне ображати, що доведеться захищатися самому. Можливо навіть від того, без кого не уявляєш життя.

Ясність – лише для чесних людей.

Якщо ти постійно чітко позначаєш свою позицію, то багатьом перестаєш бути зручним. Унеможливлюються всі ці «ритуальні танці» за заданим сценарієм, де заздалегідь прописані всі па і зв’язки. Кожна твоя фраза в кожній ситуації раптом набуває сенсу і значення. Перш ніж її вимовити, доводиться добре подумати. Виникає вимога до кожної фрази оточуючих мати сенс і значення. Будь-яке інше спілкування більше не влаштовує.

Ясність – лише для відповідальних людей.

Коли ти ясний, будь-якої миті можна почути: «Що ти маєш на увазі?», «Що ти думаєш / відчуваєш із цього приводу?». Більше неможливо закритися фразою «ні! я не злюсь, тобі здалося». І грюкання дверима більше нічого не вирішує. Мовчання – рятівне мовчання – поле, на якому інший може набудувати будь-яких своїх ілюзій, якщо тобі це вигідно, щит, яким потім можна прикритися: «Я цього не говорив/ла!» перестає бути виходом. Доводиться говорити – і брати на себе відповідальність за свої слова, за свої переживання, свої вчинки.

Ясність лише для допитливих людей.

Якщо тобі не підходять звичайні заїжджені, шаблонні мелодії, доводиться з’ясовувати, що тоді тобі підходить. І це робити постійно. Навіть у тих питаннях, у яких дуже страшно почути свою власну правдиву відповідь.

Це як береш ліхтар, піднімаєш його вище і починаєш оглядатися навколо – підсвічуючи кожен куточок, кожен сантиметр, заглядаючи в кожну шафу, навіть якщо підозрюєш там наявність скелетів. Увесь час запитуючи себе: чи це мені подобається? Як мені подобається? Чого я хочу? Що я роблю? Навіщо це роблю? Куди я йду?

Ясність – лише для ризикованих людей.

Коли ти ясний – ти практично голий. Ти приймаєш марність надії стати невразливим, відмовляєшся прикривати свої сумніви та страхи, оголюєш власні вразливості та болючі мозолі, і перестаєш нарешті прикидатися. Без будь-яких гарантій. Не знаючи, що отримаєш у результаті – більшу близькість чи удар під дих.

Ясність – лише для щедрих людей.

Коли людина з тобою ясна – це найбільший ступінь довіри до тебе. Розкішний подарунок. Наркотик, спробувавши вперше який, на менше неможливо погоджуватися. Говорити з іншими людьми і ні за що не ховатись. Увімкнувши яскраве світло та відключивши всі «фільтри». Не намагаючись щось причесати, пригладити, приховати смішками та недомовками. Кайф. Все інше – сурогат, щось пластмасове та несправжнє.

Звичайно, стосунків стає менше: не всім підходить яскраве світло. Але що таке кількість, якщо йдеться про якість? Життя одне. І ясність – це ще й прийняття цього факту.

Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.

Теги: взаєморозуміння, відносини, говорити, діалог, прямота, сім'я, сімейна психологія, сімейне щастя, чесність, щирість, ясність Рубрики: Про відносини