Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Коли жінки здобули виборче право, право на освіту та професійне самоздійснення, це здавалося величезним досягненням фемінізму: передбачалося, що тепер сфера самореалізації жінок більше не буде обмежена знаменитим тріо кухня-церква-діти, і жінка сама зможе обирати, як їй будувати власне життя.
Навіщо деякі батьки читають вголос своїм дітям, які й самі вже читати непогано вміють? Так, колись таке спільне читання було улюбленим сімейним варіантом проведення дозвілля, але зараз, в епоху телебачення та інтернету, чи він потрібен взагалі? Зрештою, набагато простіше іноді ходити з дітьми в кінотеатр, ніж систематично виділяти час на читання. То навіщо читати вголос дітям, що вже підросли?
Ви часто жартуєте вдома? Підсміюєтеся один над одним? Ви – серйозний батько/мати чи «хі-хі, ха-ха»? У психологічних дослідженнях зазначається, що в сім’ях, в яких багато жартують і сміються, в тому числі й один над одним, діти є більш психологічно здоровими, більш стресостійкими і навіть мають міцніший імунітет, ніж там, де панує серйозна або ще гірша, похмура атмосфера. Крім того, нешкідливі домашні жартування один над одним, розвиваючи почуття гумору дитини, дають йому «щеплення» від тролінгу в дитячому колективі – складно стьобатися з того, хто і сам щиро регоче над собою))
Проте межа між невинним кепкуванням і хворобливими глузуваннями буває досить тонкою, і дорослі можуть перейти її, навіть не помітивши… Що потрібно знати, щоб Ваші жарти не поранили?
Що Ви зазвичай відчуваєте і робите, коли Ваша дитина волає «Не хочу!», «Не буду!», «Відчепись!» тощо, кидається речами або просто мовчки ігнорує Ваші прохання та/або зауваження, роблячи далі своє? Ми, дорослі, знаємо, що слід зберігати самовладання в будь-якій ситуації, але…
Знаєте, хто найбільше бреше своїм дітям? Найлюблячі батьки. Неймовірно сильно люблячи, вони намагаються захистити своїх дітей від болісних переживань та душевних страждань і саме тому приховують від них правду… Надаючи цим «ведмежу послугу».
Відомий новозеландський дитячий психолог Найджел Латта у своїй книзі «Поки ваш підліток не збив вас з розуму» стверджує, що поруч із підлітком можна не тільки вижити, а й залишитися при цьому із здоровим глуздом. Тож якщо Ви раптом зневірилися, заспокойтеся: можуть новозеландці — зможемо і ми!
У розмові з клієнтом, який звернувся за допомогою з приводу замкнутості, нетовариськості і взагалі якоїсь «соціальної недорозвиненості» дитини, з’ясувалося, що цей чудовий «діагноз» був поставлений дитині вчителем. І саме вчитель наполегливо запропонував татові звернутися до психолога.
Погана новина для батьків – ви не можете вберегти вашу дитину від усіх небезпек сучасного життя. А тому, швидше за все, що таке стрес, ваша дитина знатиме не з чуток. Але є й хороша новина: ви можете допомогти їй впоратися з ними.
Останнім часом все рідше можна побачити дітей без девайсів: навіть на дитячому майданчику частою є така картина: якась дитина сидить зі смартфоном, інші обліпили її з усіх боків і зосереджено дивляться на дисплей. Діти не катаються на гойдалках, не з’їжджають з гірки, не «готовлять» «пиріг» з «муки»-піску з «горішками»-камінцями. Батькам, безумовно, дуже зручно – можна не напружуватись, не розмовляти з дітьми, не грати з ними тощо. Можна спокійно поспілкуватися з кимось або почитати новини у своєму смартфоні. І дітям начебто непогано…