27.07.2018 · Olga Kliapets ·
Підліток у будинку: давайте жити дружно!
Відомий новозеландський дитячий психолог Найджел Латта у своїй книзі «Поки ваш підліток не збив вас з розуму» стверджує, що поруч із підлітком можна не тільки вижити, а й залишитися при цьому із здоровим глуздом. Тож якщо Ви раптом зневірилися, заспокойтеся: можуть новозеландці — зможемо і ми!
Отже, що потрібно знати, щоб пережити підлітковий період своєї дитини з мінімальними втратами для всіх?
- Завжди, у будь-якій ситуації, навіть якщо Ваша дитина була заскочена за чимось непристойним, пам’ятайте, що Життя = Варіанти.
ЩО РОБИТИ: Дихати глибше. І промовляти про себе, що могло статися і щось гірше, а те, що сталося – так, дрібниця, з якою можна впоратися.
- Статеве дозрівання – період значних психологічних, фізіологічних та емоційних змін. Вашій дитині справлятися з власними емоціями та реакціями, зумовленими цими самими змінами, зовсім не легше, ніж Вам. Все це і її збиває з пантелику, і вона розуміє себе нітрохи не краще, ніж Ви її.
ЩО РОБИТИ: Дихати глибше. Заварити собі каву. Не сприймати всерйоз образи і необачливо кинуті фрази. Не реагувати особливо на грюкання дверима та жбурляння речей. Постаратися зрозуміти, що стоїть за озлобленістю та гарчанням. І пам’ятати: скоро підлітковий період пройде і все налагодиться.
- Незважаючи на відчайдушне прагнення свободи, підлітку потрібні суворі рамки та дисципліна. Віддати йому нині «скрони правління кораблем» – це означає, віддати його на волю хвиль у бурхливому океані. Навіть якщо він не погоджується з Вашими вимогами, вони дають йому відчуття стабільності та захищеності.
ЩО РОБИТИ: Кількість правил, безумовно, потрібно зменшувати відповідно до віку, але ті, що залишаються, – повинні бути жорсткими та незмінними. Не можна взяти та здатися у відповідь на істерику! Корисно знати, що менший опір викликають правила, зміст і призначення яких підліток розуміє та приймає, так що не лінуйтеся пояснювати свою позицію.
- Ви потрібні дитині. Навіть, якщо вона заявляє, що це не так. Їй просто необхідний «острівець безпеки», на якому вона може відпочити від усіх перипетій, які зараз відбуваються в її житті.
ЩО РОБИТИ: Будьте поруч. Без нотацій та моралі. Взагалі намагайтеся не говорити надто багато. Просто будьте поряд, коли ви потрібні. Тобто часто. При цьому, до речі, можна отримати для себе додатковий бонус: при нагоді обійняти і цмокнути своє дитинча без особливих для себе наслідків!
- Підліткові важливо знати, що Ви його любите. Для нього життєво необхідно мати з Вами добрі стосунки.
ЩО РОБИТИ: Говоріть про все на світі у всі моменти, коли це можливо. Смійтеся з ним, розважайтеся, робіть дурощі. Говоріть йому, що Ви його любите. Навіть якщо при цьому він закочує очі та закриває вуха. Шукайте точки дотику. Приймайте його таким, яким він є. І в жодному разі не порівнюйте із сусідськими Вовочками та Оленками!
- Ви ростили цю людину, довгі роки вкладаючи в неї душу та серце. І нехай зараз все вкладене дуже глибоко заховано і Вам не зовсім видно, знайте, воно там є! І вона не наробить дурниць, про які Ви чуєте від знайомих та читаєте у ЗМІ.
ЩО РОБИТИ: Довіряйте собі. Довіряйте дитині. Дихайте глибше. Пийте каву. Знайдіть хобі. Заведіть собаку. Або зробіть усе вищеперелічене разом.
- Вступаючи у підлітковий період, людина зазвичай перестає робити те, що спокійно і без особливого опору робила раніше: заправляти ліжко, складати свої речі, виносити сміття тощо. Але все це дрібниці, які не варті Ваших (і її) переживань та сімейних конфліктів. Важливо відрізняти турботу про благополуччя дитини та «мишачу метушню» через дрібниці.
ЩО РОБИТИ: Намагайтеся не дратуватися з незначних причин. Відвертого хамства, звичайно, теж терпіти не треба. Але не приділяйте цьому надто багато часу та ресурсів. Акцентуйте увагу (і свою, і дитини) на найважливішому, та й то, робіть це чітко та лаконічно. Так Ваші шанси бути почутим сильно зростають. Ну і дихайте, звісно!
- Людям важливо здобувати свій власний досвід. Тільки так вони можуть стати відповідальними.
ЩО РОБИТИ: не перетворювати проблеми дитини на свої. Не йдеться про те, щоб кинути її саму – просто допомога має бути адекватною її віку. Це означає, що, якщо Ваша дитина розбила вікно в школі, Ви, безумовно, за нього заплатите. Але пояснюватися з директором має вона сама. Як і відпрацьовувати гроші, витрачені на заміну скла. Намагайтеся бути спокійним і спостерігати. Дайте можливість підлітку виробити і привести до виконання план вирішення проблеми.
- Будь-які життєві труднощі набагато легше долаються, якщо ставиться до них із гумором. Як казав ще Махатма Ганді: «Якби не було в мене почуття гумору, я давно б наклав на себе руки». За великим рахунком, на будь-яку ситуацію можна подивитися з різних точок зору і знайти в ній те, над чим можна посміятися. Або над ким)
ЩО РОБИТИ: сміятися! Тільки, звичайно, не перед підлітком, що кричить від злості в цей момент. Краще зачекайте, поки він прийде до тями або хоча б вийде з кімнати)). Смійтеся і з себе – точно знаю, що ви неідеальні! Якщо зовсім не смішно, рекомендую поспілкуватися з власними батьками і дізнатися, що Ви самі витворяли, будучи підлітком… Цілком може статися, що в результаті Вам буде здаватися, що Ваша дитина просто бусинка…
Бажаю вам сил та терпіння! Все проходить. І це також пройде.
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: батьки і діти, дитяча психологія, діти, довіра до батьків, конфлікти з дітьми, конфлікти з підлітком, підлітки, підлітковий вік, сімейні відносини Рубрики: Про дітей та батьків
