Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Один з найцінніших для мене подарунків наративної психології (і в особистому, і в професійному сенсі) – це ідея про «те, що відсутнє, але мається на увазі».
Якщо коротко, то вона полягає ось у чому. У будь-якій проблемі, з якою стикається людина у своєму житті, крім видимого для неї та оточуючих аспекту (проблемної поведінки, важких переживань, болючих емоцій тощо), є ще інший – невидимий.
Я в принципі не люблю стояти навшпиньки.
І до того ж я з тих людей, які з повагою та цікавістю ставляться до своїх лінощів. Тому що дуже часто вони ховають під собою невирішеність питання. Можливо, немає внутрішньої впевненості, що певна дія необхідна. Можливо, є невиразне відчуття, що дія може і необхідна, але не мені: ну, не моє воно, не підходить і все. А, можливо, є не до кінця усвідомлене розуміння, що наявних ресурсів зараз не вистачає. Несвоєчасна
Епідемія коронавірусу, який стрімко поширюється світом, напевно, нікому не залишає шансів бути абсолютно спокійним. І зараз найголовніше завдання для кожного з нас – пережити цей період із найменшими втратами, залишаючись при цьому здоровими не лише фізично, а й психологічно. Адже від психологічного благополуччя залежить функціонування імунітету.
Якщо Ви відчуваєте, що Вам важко справлятися з панікою, якщо тривожність «зашкалює»,
Іноді запити клієнтів ставлять мене в глухий кут. Наприклад, ось такий (з дозволу клієнтки) – Ви могли б допомогти мені розвинути почуття гумору?
Після хвилинної паузи («ееее..»), згадую: треба ж прояснити, що людина має на увазі!
Я нічого не раджу своїм клієнтам.
По-перше, тому, що кожна ситуація, кожне питання, з яким звертається клієнт, унікальні, і те, що спрацювало у когось у моїй практиці або в практиці колег один раз, може виявитися не тільки неефективним, а й шкідливим у Вашому конкретному випадку.
Якщо Вам щастить як мені, то Ви нечасто зустрічаєтеся у своєму житті з ситуаціями, коли хтось репетує на Вас без особливого приводу. Якщо це так, то Вам у таких випадках так само складно, як і мені. Мене такі моменти завжди застають зненацька, і у зв’язку з чинником несподіванки, часто не встигаю швидко збагнути, що робити і як реагувати.
Для того, щоб бути щасливим, необхідно зрозуміти, хто ти, чого ти хочеш і чим саме для тебе є щастя. Це певна опорна точка, орієнтація на яку може зробити досягнення життєвих цілей реальним. Адже тільки тоді ми можемо конструювати своє життя саме так, як хочемо.
Про це говорять багато психологів. І я так теж говорю. Але є тут певна небезпека.
Ви вмієте собі співчувати? Не жаліти, ні. Не «яка я бідна, яка нещасна…», «ну чому, за що все це саме мені?» тощо. А саме співчувати самому (ій) собі – тримаючи у фокусі уваги власні переживання, не відокремлюючись внутрішньо від себе ж, який (яка) страждає, відчувати до себе теплу любов, що підтримує.
Досить довго в особистій терапії я працювала над темою кордонів. Ні, мені ніколи не було важко відстоювати свої. Моїм запитом було «як не порушувати чужі».
Так вийшло, що у 37 років я опинилася без роботи. Я звільнилася сама, прийнявши нарешті рішення, яке визрівало досить довго. Звичайно, я знала, що в цьому факті ніякої катастрофи немає. Звичайно, я читала безліч досліджень, присвячених проблемам переживання людьми цієї події. Звісно, я розуміла, що легко не буде. Однак виявилося, що «знати» про це і переживати самій – це дві великі різниці.