Nulla vehicula fermentum nulla, a lobortis nisl vestibulum vel. Phasellus eget velit at.
Call us:
1-800-123-4567
Send an email:
monica.wayne@example.com
Я в принципі не люблю стояти навшпиньки.
І до того ж я з тих людей, які з повагою та цікавістю ставляться до своїх лінощів. Тому що дуже часто вони ховають під собою невирішеність питання. Можливо, немає внутрішньої впевненості, що певна дія необхідна. Можливо, є невиразне відчуття, що дія може і необхідна, але не мені: ну, не моє воно, не підходить і все. А, можливо, є не до кінця усвідомлене розуміння, що наявних ресурсів зараз не вистачає. Несвоєчасна
Для того, щоб бути щасливим, необхідно зрозуміти, хто ти, чого ти хочеш і чим саме для тебе є щастя. Це певна опорна точка, орієнтація на яку може зробити досягнення життєвих цілей реальним. Адже тільки тоді ми можемо конструювати своє життя саме так, як хочемо.
Про це говорять багато психологів. І я так теж говорю. Але є тут певна небезпека.
Так вийшло, що у 37 років я опинилася без роботи. Я звільнилася сама, прийнявши нарешті рішення, яке визрівало досить довго. Звичайно, я знала, що в цьому факті ніякої катастрофи немає. Звичайно, я читала безліч досліджень, присвячених проблемам переживання людьми цієї події. Звісно, я розуміла, що легко не буде. Однак виявилося, що «знати» про це і переживати самій – це дві великі різниці.
Ви помічали, що багато ваших зусиль усвідомлюються іншими людьми, тільки коли ви їх перестаєте робити? Ну, наприклад, коли ви захворіли чи банально забули щось зробити? І начальник на роботі, і кохана людина, і діти помічають щось, що ви робите день за днем давним-давно тільки тоді, коли ви це раптом чомусь не зробили?