22.01.2021 · Olga Kliapets ·
Підліткове К.О.Х.А.Н.Н.Я.
Дитина виросла. Раптом перетворилася на підлітка — нескладного, часом нестерпного, незручного, неслухняного. І ще вона закохалася. Навчання не турбує, домашні обов’язки не виконуються, і заняття, які раніше цікавили, тепер вже перестали приваблювати. Здається, що взагалі нічого крім кохання її не цікавить…
Зазвичай батьки саме в цей момент б’ють на сполох. Мало того, що сам по собі підлітковий вік – непростий час для всіх, а тут ще любові всілякі… Боже, навіщо? Встигне ще, з коханням! Зараз основна увага на навчання – майбутнє на кону! Іспити не здадуться, вступ до інституту буде провалено, життя під укіс і взагалі! Наполегливо точаться виховні бесіди, читаються нотації, обмежується свобода.
І все без толку. Дитина лише ще жорсткіше йде в опозицію, конфлікти з нею частішають, контакт втрачається, а ситуація з навчанням не змінюється. На жаль…
Зазвичай у такій ситуації я говорю батькам про те, що є речі, які вони повинні знати до того, як приймати рішення про свою подальшу взаємодію з дитиною.
Перше. Прийняти, що дитина дорослішає і змінюється – доведеться. Підлітковий вік – це час критики цінностей, взятих від батьків, сепарації від дорослих та болісного пошуку власних життєвих орієнтирів. Провідною діяльністю цього віку є інтимно-особистісне спілкування з однолітками. Це означає, що дружба і любов – це не дрібниці, що зараз не на часі, а сфера, неуспішність в якій ставить під загрозу психологічний розвиток особистості в цілому.
Та й батьки в будь-якому разі нічого не можуть зробити.
Навіть якщо теоретично Ви позбавите дитину можливості спілкуватися з однолітками, повернути на місце цінності академічної успішності Вам не вдасться. Час слухняних, і тому зручних дітей пройшов, і з цим треба змиритися. Якщо, звичайно, Ви хочете зберегти хороші та близькі стосунки з дитиною та побачити психологічно здорового та щасливого дорослого у результаті.
Якщо ж продовжуватимете в тому ж дусі і далі наполягати на «навчанні і лише навчанні», отримаєте лише одне – втрату контакту з дитиною. Можливо на все життя. І Ваша дитина, якій і так зараз дуже непросто, залишиться без Вашої підтримки.
Краще допоможіть дитині в тому, що турбує її зараз. Повірте – якщо вона буде успішна у сфері відносин, навчання, навіть яке тимчасово «просіло», пізніше вирівняється. Та й хіба оцінки – найважливіше у житті?
Не звертайте увагу на дрібниці – блакитне волосся, дивний одяг, бардак у кімнаті (якщо це, звичайно, кімната дитини) тощо. Не чіпляйтесь. Залишіть лише правила, важливі для безпеки та кордонів підлітка та оточуючих. Настав час демократії та домовленостей.
Друге. Постарайтеся згадати своє перше кохання. Що Ви переживали у підлітковому віці, як Вам було? Ми, дорослі, вже знаємо, що кохання – це не лише «метелики в животі». Кохання – це і образи, і ревнощі, і болісна невпевненість у собі, і смуток, і переживання самотності – та багато всього! А ваша дитина вперше зіткнулася з настільки сильними і ще не зрозумілими для неї переживаннями, вона не знає як поводитися, що з цим усім робити і як собі допомогти. Будьте поруч та підтримуйте її. Розкажіть про своє перше кохання – це не тільки додасть їй впевненості, що все переживається, що не з нею одною так відбувається, а й зблизить вас. Що зараз неймовірно важливе для неї.
Не лізьте до неї в душу, не змушуйте розповідати, не випитуйте якихось подробиць взаємин із обранцем (обраницею). Поважайте свою дитину та її право на секрети. Повірте, якщо Ви будете їй другом, вона рано чи пізно сама захоче поговорити та порадитися з Вами. Ваше ж завдання бути готовим вислухати тоді, коли вона відчує в цьому потребу. Дитина повинна знати, що Ви завжди поруч і завжди готові поговорити. Головна потреба підліткового віку – у розумінні.
Третє. Незважаючи на те, що стосунки з однолітками – зараз основне, чим зайнята Ваша дитина, у неї немає всієї необхідної інформації, вона не володіє всіма способами та практиками вибудовування цих самих взаємин. Допоможіть їй. Втішайте, якщо їй тяжко, надихайте, якщо їй страшно, радьте, якщо вона цього просить. Будьте поряд у всіх її життєвих перипетіях. І ділитесь своїми досвідом та знаннями.
Підліткам необхідна інформація про романтичні відносини – і про фізіологічні, і про психологічні аспекти кохання.
Важливо, щоб вони розуміли, що стосунки в парі, в першу чергу, передбачають пошану один до одного, що любов зовсім не обов’язково має виражатися в сексі, що вони можуть сказати «ні», і їхня відповідь має поважатися людиною, з якою вони будують стосунки.
Не соромтеся говорити з ними про секс — це питання зараз актуальне для них, і, самі розумієте, якість інформації, яку вони знайдуть в інтернеті або почують один від одного, дуже сумнівна. Це в першу чергу Ваша батьківська відповідальність – розповісти про можливі наслідки абортів та хвороб, що передаються статевим шляхом, познайомити з основними засобами контрацепції, і, можливо, допомогти у їх виборі.
Не варто боятися, що такі розмови спровокують ранній початок статевого життя. Швидше навпаки – якщо підліток отримає всі відповіді з розмови з Вами, у нього зникне потреба шукати їх «досвідним шляхом».
Ну, і насамкінець. Від нас, дорослих, дуже сильно залежить те, як діти будуть ставитися до любові, до взаємин, до протилежної статі і до самих себе. Кохання – це дуже важливий життєвий досвід. Навіть якщо він не особливо «райдужний». І розчарування потрібні. Завдяки їм можна навчитися цінувати щирість, вірність, турботу та увагу іншої людини – тієї, хто зможе оцінити почуття та відповість взаємністю.
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: батьки і діти, дитяча психологія, дитяче кохання, діти, конфликты с подростком, перше кохання, підлітки, підліткове кохання, психологія підлітка Рубрики: Про дітей та батьків
