29.10.2021 · Olga Kliapets ·
«Скільки часу займе робота з вами?»
«Скільки часу займе робота з вами?» – питання, яке я ненавиджу. Тому що я ніколи не знаю на нього відповіді. Єдине, що я можу сказати, це те, що мій перший «заплив» тривав 3,5 роки.
Рівно стільки часу мені знадобилося, щоб я, відчувши, що поки мені вистачить, зробила перерву завдовжки приблизно рік. Причому запит, з яким я прийшла, я вирішила значно раніше. Однак це не стало для мене закінченням роботи. У багатьох моїх друзів схожі історії, і їхній перший досвід терапії тривав 4-5 років.
Зауважу дрібним шрифтом – не йдеться про людей, які пережили у своєму житті щось екстраординарне, щось дуже важке чи травматичне. Це просто люди, які жили – росли, мали батьків, якось спілкувалися з оточуючими, робили кар’єру, заводили сім’ї, робили якісь помилки тощо.
Просто після того, як вирішується питання, яке і привело до фахівця, часто (брешу; насправді завжди) відкривається щось ще, що раніше було невидимим, а зараз зухвало заявляє про себе і про те, як воно псує твоє життя. Це щось найчастіше пов’язане з тим, що привело до психолога, що часто є його причиною або наслідком. Ну, правда, ви ж не думаєте, що в нас, як у машинах – поміняв якусь запчастину і опа! – вона поїхала як новенька..
Тому «Скільки часу займе робота?» – це питання, скоріше, до вас, а не до мене. Багато чого, безумовно, залежить і від вашої мотивації, вашої старанності у вирішенні питання, з яким ви звернулися. Але не тільки – ще й від того, чого ви хочете зараз, і хотітимете через час. Того, що вже досягнуто, вам вистачить? Чи ви хочете більшого?
Просто попрацювавши певний час і відчувши зміни у своєму житті, раптом чітко розумієш, що, виявляється, ось це, це і це, звичне і буцім-то нормальне – для тебе взагалі не нормальне насправді. І при цьому ти вже настільки добре до себе ставишся, і тобі настільки шкода марнувати своє життя, що терпіти щось, від чого тобі відверто погано, ти більше просто не маєш наміру. У цій точці стають зовсім не важливими аргументи на кшталт «скільки людей так живуть і нічого», «а в інших он ще гірше», «зате завдяки цьому вирішуються якісь питання» тощо.
Більше не хочеться нічого терпіти. Точніше питання «навіщо?», «чому?», «щоб що?» не дають це робити, змушуючи подивитися чесно правді у вічі.
Приходить розуміння, що я гідна кращого, я маю право жити інакше, своїми руками створюючи те життя, в якому мені нічого терпіти не потрібно. Яке все – і цілком, і зокрема – мій власний усвідомлений вибір, пов’язаний з моїми цінностями, цілями та бажаннями.
Особисто я і зараз щотижня зустрічаюся зі своїм психологом. Не знаю, який за рахунком це вже «заплив»)). Для мене така робота – це піклування про себе. Я дозволяю собі вкладати у себе, у своє здоров’я мій час, сили та гроші. Я дозволяю собі дбати про себе. А як у вас буде, я не знаю.
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: допомога психолога, онлайн консультація, особистісний розвиток, психолог онлайн, психологічна допомога, психологічна консультація, психологічна робота, турбота про себе Рубрики: Про психологію і психологів
