27.02.2021 · Olga Kliapets ·

Про «знаки»

Якийсь час думаю ось над чим.

Коли ми розпочинаємо нову справу, реалізуємо нову ідею, наприклад, відкрити ательє, ми докладаємо певні зусилля і дивимося на перші результати. Зрозуміло, ми не думаємо, що одразу так раз і заробимо мільйон. Ми дивимося на інше – на реакції простору на нашу ідею: чи вдається знайти приміщення в оренду, персонал, виробників тканин тощо. Знову ж таки зворотний зв’язок від знайомих є важливим. Всі ці «реакції простору» сприймаються як маркери нашої ідеї, знаки.

Якщо «пішло» – о, супер, це моє, вгадала, чудово! Тоді справа продовжується, зусилля збільшуються. А якщо ні – блін, напевно, я помилилася, це якась неправильна ідея, не моє це… Але чи справді «підкріплення простором» нашої ідеї є свідченням її доречності та класності?

Сумніви викликає вже сама концепція підтримки/не підтримки простором людських задумів. Я ось не впевнена, що вона має бути. Хотілося б, звісно. Але не впевнена. Прямо я такий пуп землі, що Бог (просто я вірю в Бога, а не в простір) сидить і розважається: ось цю поведінку я підкріплю, а ось цю ні. Може, взагалі, все довкола – чистої води випадковість, яка не має жодного сакрального сенсу. Жодних ось цих «навіщо». А ми, люди, сидимо і натягуємо скрізь те, чого немає зовсім.

І потім, навіть якщо і є певне навіщо, не факт, що ми можемо правильно інтерпретувати наміри простору (Бога). Ось це – «все, що відбувається, відбувається для чогось». Сенс чогось може бути нам зовсім і не очевидний. Наприклад, так: добре, може, ця ідея класна, і справа ця моя, але не йде вона зараз тому, що мені треба «прокачати» свою працьовитість, наполегливість, цілеспрямованість, вміння «робити незважаючи на…» тощо.

Спокусливо, звичайно, думати, що якщо щось не виходить легко, то воно нам і не потрібно, і навпаки. Але … знаєте цей жарт «якщо щось пливе вам в руки, придивіться, може воно не тоне»? На мою думку, в ньому є сенс.

Ось у цьому «придивіться» міститься важлива інформація – хоч пливе в руки, хоч не пливе, слід зробити зупинку, звернути увагу на те, що пливе, подумати «хочу/не хочу», «важливо/не важливо» це для мене тощо. І вже залежно від цього обирати, продовжувати чи закінчувати свою справу.

Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.

Теги: автор життя, вибір, відповідальність, довіра до простору, досягнення цілей, знаки долі, конструювання життя, рішення, успіх, цілеспрямованість Рубрики: Про життя