16.02.2018 · Olga Kliapets ·
Як виховати дитину цілеспрямованою людиною?
Останнім часом батьки часто скаржаться на безініціативність, пасивність дітей. «Він нічого не хоче! Кидає все, де потрібні навіть мінімальні зусилля!», «Їй аби нічого не робити! Загоряється і кидає!», «Каже, що хоче добрі оцінки, але навіть домашні завдання не робить! Я все життя працюю – не присяду, то звідки ж ця лінь?!»
Кожнен сучасний батько чи мати знає, наскільки важливою рисою характеру є цілеспрямованість. Так, без неї ніяк: досягти будь-якої мети можна лише діючи, прикладаючи до цього зусилля. А це означає, що успішною може бути тільки та людина, яка, по-перше, знає, чого хоче, і, по-друге, діє у вибраному напрямку. Як же допомогти дитині стати цілеспрямованою?
Левову частку роботи з батьками займає обговорення непродуктивних, але поширених стереотипів щодо того, як можна виховати цілеспрямованість у дітей.
- Дуже багато хто вважає, що достатньо менторських повчань, пояснень на тему «що таке цілеспрямованість, і чому вона потрібна». Але поки щось є просто словом, абстрактним поняттям, воно не усвідомлюється, не проживається до кінця, а отже, не може бути присвоєним. І цілеспрямованість у тому числі. Отже, треба її прожити. А «лекції» діти просто не чують.
- Дехто вважає, що дітям просто необхідний жорсткий контроль: дорослі ставлять перед ними цілі і постійно стежать за їх виконанням, вимагаючи активних дій. Однак… при такому варіанті діти, по-перше, втрачають можливість навчитися самостійно ставити і досягати цілей, і, по-друге, часто, опиняючись під батьківським «пресом», взагалі відмовляються від будь-якої активності.
- Дуже поширена також віра у достатність власного прикладу – батьки думають, що якщо систематично демонструвати бажану модель поведінки, то в дитини автоматично сформується подібна. Так, діти наслідують нас, але в багатьох випадках одного наслідування мало.
То як же виховати дитину цілеспрямованою? Дуже просто – йому потрібно її практикувати! Погодьтеся, будь-якій людині для засвоєння чогось необхідна практика. І цілеспрямованості також. Для цього згодиться абсолютно будь-яка діяльність, яка подобається дитині. Вона любить в’язати? Чудово! Плести із гумок? Клас! Полюбляє готувати їсти? Відмінно! Підходить будь-яка діяльність, яка приносить їй задоволення. А тепер згадуємо самих себе і робимо так само, як із собою.
Для початку ціль має бути поставлена. Що ти хочеш, щоб у тебе вийшло? – «Шарф». Що тобі для цього треба? – «Спиці та нитки». «Чудово! На!». На цьому етапі дуже важливо не втручатися у постановку мети, не коригувати її, не заважати. Залишіть усі свої «Та кому це в’язання зараз треба! Краще б англійську вчила!», «Хлопчики не займаються рукоділлям!» тощо при собі. По-перше, це тільки ваша думка, а ви можете помилятися (так-так!). А по-друге, неможливо напрацювати цілеспрямованість на діяльності, від якої тебе нудить.
Під час виконання роботи іноді у дитини може виникати спокуса її залишити. Це нормально, адже так буває і у вас, вірно? І на цей момент дуже важливо підтримати її мотивацію. «Дивися, як у тебе здорово виходить! Уявляєш, який вийде шикарний шарф? Даси раз одягнути?». Якщо бажання залишити обумовлене якимись труднощами, обов’язково запропонуйте свою допомогу. Прийміть участь у вирішенні проблем, адже навіть якщо ви не вмієте в’язати, завжди можна знайти потрібну інформацію в інтернеті або разом з дитиною звернутися за допомогою до експерта, наприклад, бабусі.
Коли роботу буде закінчено, обов’язково відсвяткуйте досягнення дитиною мети! Це може бути вечірка, похід у цікаве місце, шопінг. Що завгодно, що може допомогти дитині пов’язати процес досягнення мети та задоволення від нагороди. І не стримуйте своїх емоцій: захоплюйтесь результатом, говоріть уголос про свою гордість вашим чадом і радість від того, що в нього вийшло!
Ну і останнє. Не забувайте повторювати ці кроки. З іншими цілями, з іншими діяльностями. Тільки ПОСТІЙНА практика дає результат. Саме так, поступово, петелька за петелькою, рядочок за рядочком, дитина вчиться робити щоденні, рутинні, не завжди особливо цікаві та веселі кроки-крочки для того, щоб у результаті здолати довгий шлях і досягти нарешті того, що для неї важливо, чого вона хоче.
І ще: ОБОВ’ЯЗКОВО одягніть хоча б один раз цей шарф!
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: батьки і діти, діти, досягнення цілей, досягти, здійснювати задумане, психологія дітей, успішність дитини, цілеспрямованість Рубрики: Про дітей та батьків
