11.03.2018 · Olga Kliapets ·
ЇЖАКИ і ЛЮДИ. Франція
Ароматний запах кави, круасани, романтична музика, незліченні художники з мольбертами… І, звісно, француженки. Які виглядають абсолютно ідеально – одяг, макіяж, зачіска, підбори – навіть якщо біжать у магазинчик за кілька метрів від будинку або просто вигулюють своїх собачок… Ви теж так уявляєте собі Францію? Отже, ми дивилися одні й самі фільми)).
А що ж насправді?
Ну, припустимо, дамочки справді такі зустрічаються. Щоправда, найімовірніше це туристки, а не француженки. Для француженок, та й французів теж, у зовнішньому вигляді головне – простота і комфорт. Так, французи – творчі люди, і люблять все нове, яскраве та незвичайне (недарма Франція – законодавиця мод). Але, створюючи щось небувале, відразу «випускають це у світ». А самі повертаються до того, що звично, просто та комфортно. І ще натурально – француженка навряд чи одягне строкате вбрання, надушиться парфумом з важким запахом, зробить яскравий макіяж, наклеїть вії або наростить нігті. І жінки, і чоловіки люблять себе такими, якими вони є, і не прагнуть себе переробляти або якось «поліпшувати».
Вибирають звичні моделі, ходять роками до улюблених закладів, рідко змінюють музичні уподобання. А навіщо? Жити, на думку французів, потрібно легко та приємно. Не робити трагедій із дрібниць. Якщо ситуація не вимагає негайного вирішення, її краще просто проігнорувати. Або посміятися над проблемою та забути про неї. Адже в житті є так багато всього, чому можна радіти. Одна лише смачна їжа чого варта!
Взагалі, їжа у Франції – культ. Не прийнято їсти знежирені продукти – продукти мають бути натуральними. Не прийнято їсти стоячи або за комп’ютером, поспішати, перекушувати на ходу. Перерва на обід – це справді перерва у всьому іншому з повною концентрацією на обіді. Але не лише на їжі. Тут за столом і спілкуються: обговорюють новини, політику, моду тощо. Зустрічі з родичами та друзями неодмінно включають спільний обід чи вечерю. І каву з круасанами, звісно.
Французи дуже люблять життя. Вони ніколи не затримуються на роботі понаднормово: навіщо себе чогось позбавляти? Виставки, музеї, концерти, посиденьки у ресторанчиках. Є маса цікавих речей, і для них потрібен час. Але на якості роботи це не позначається: люди намагаються бути максимально ефективними в робочий час і встигнути виконати поставлені завдання до кінця робочого дня. Робота тут – дуже важлива сфера життя та поняття життєвого успіху неодмінно включає кар’єру та хорошу зарплату, без яких неможливо домогтися поваги оточуючих. Але не єдина.
Французи дуже люблять себе. Багато з них з патріотичних міркувань навіть відмовляються вивчати іноземні мови, купують товари виключно французького виробництва, знають свої історію та географію, і вважають Францію (її кухню, архітектуру, культуру тощо) найкращою країною у світі. Навіть за дружину/чоловіка намагаються вибрати справжню француженку/справжнього француза. Дуже трепетно ставляться до історії свого роду. Тут кожен знає своє генеалогічне дерево і може годинами розповідати про життя своїх глибоких предків (часів Людовіка та королеви Марго, наприклад), неймовірно ними пишаючись.
Любов до себе тут проявляється і в тому, як французи будують свої сім’ї. Чогось хочеш – значить так і має бути! А що хочуть інші – це зона їхньої відповідальності. І це стосується як чоловіків, так і жінок. Тут часто ініціатива у відносинах походить від дівчат: вони не соромляться знайомитися, визнавати почуття, пропонувати одружитися тощо. Чоловік – зовсім не голова сім’ї, рішення приймаються спільно, і за благополуччя сім’ї відповідають обидва. Жінки не залишають роботи і вважають для себе неприпустимим фінансово залежати від чоловіка. Чоловіки ж не бачать нічого поганого в тому, щоб нарівні з дружинами займатися веденням домашнього господарства. Коли з’являються діти (а їх зазвичай у французьких сім’ях не більше двох), мами беруть собі пару місяців на відновлення після пологів і виходять на службу. Зустрічі з друзями, концерти та виставки, до речі, теж не скасовуються. Памперси та годування – це надто нудно, так що доглядом за дитиною найчастіше займаються няньки та дитячі садки.
Дитина для французів – не привід змінювати свої плани. Тому вдома діти залишаються лише у виняткових випадках: наприклад, температура вища за 38 градусів. Інші причини (типу кашлю, червоного горла або зелених соплів) поважними не вважаються. Тут немає поняття «дитячий стіл», і діти з раннього віку їдять те саме, що і дорослі. А щоб розповісти про те, як пройшов день у школі, їм доводиться дуже довго чекати, доки батьки обговорять за столом найважливіші питання. Такі, як, наприклад, зовнішня політика Франції.
Бабусі-дідусі, вийшовши на пенсію, теж не особливо прагнуть приділяти увагу онукам, вони переважно подорожують, відпочивають і займаються своїми хобі. Максимум – зустріч у канікули. Жити насамперед потрібно для себе. А для інших – нехай живуть ці інші. І дорослі діти на їхню допомогу і не розраховують, навіть якщо фінансово не можуть дозволити собі послуги хорошої няні. І не ображаються. Адже це є соціальна норма. Така сама, як і те, що не треба допомагати старим батькам і піклуватися про них, коли вони вже не можуть вести активний спосіб життя і потребують догляду. Для цього є соціальні працівники, що приходять 1-2 рази на тиждень, і будинки для людей похилого віку (які, до речі, разюче відрізняються від наших), якщо вже зовсім все погано. Зазвичай французької пенсії цього вистачає. А діти та онуки можуть іноді відвідувати. Наскільки дозволяє зайнятість своїм життям. Адже власні плани, потреби та бажання – у пріоритеті.
Тож не дивно, що у Франції жахлива статистика розлучень: їм закінчується кожен другий шлюб. Французи просто не прагнуть зберігати сім’ї, й у разі виникнення труднощів більше орієнтовані сім’ю не рятувати, а міняти. Шукати нове кохання, будувати нові взаємовідносини. А що діти? Змиряться і звикнуть. При розлученні ніхто нікому нічого не залишає та інтереси дітей не враховуються – тут ділиться абсолютно все, аж до ложок та виделок. Стане в нагоді в новому житті. І не варто озиратися назад. Адже життя одне і прожити його потрібно на втіху.
Ось таке воно, життя по-французькі … Знаєте щось ще? Доповнюйте!
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: конструювання життя, любити життя, норми, норми життя, прийнятно, соціальні норми, суспільна думка, успішність, Франція Рубрики: Про життя
