09.03.2018 · Olga Kliapets ·
ЇЖАКИ і ЛЮДИ. Китай
Цього разу подивимося на «прийнятне-неприйнятне», «нормальне-ненормальне» та «добре-погане» китайською. Як живуть нащадки найдавнішої цивілізації?
Головною особливістю китайського менталітету є шанування правителів. Колись вони вважалися божественними нащадками та носіями божественної мудрості. Тому все, що б правитель не говорив чи робив, сприймалося як належне, і було поза критикою.
Минули століття, але нічого не змінилося: громадське має пріоритет перед індивідуальним і сприймається як тотожне державному – і зараз китайці беззастережно підтримують «лінію партії» і люблять свою країну більше, ніж самих себе.
Служити та бути вірним цілям держави – основна мета, якій підпорядковується життєконструювання людей у Китаї. І це стосується як роботи: тут нормально працювати без вихідних та відпусток, якщо це необхідно Батьківщині. Так і сім’ї: маючи вікові традиції великої кількості дітей у сім’ї, китайці прийняли політику обмеження народжуваності, запроваджену 1979 року. Треба – отже, треба.
Сім’я у Китаї – осередок суспільства. Сімейні негаразди – підрив державного устрою. Головна мета шлюбу – продовження чоловічої лінії. Адже лише чоловік продовжує рід. Жінка ж, виходячи заміж, переходить у рід свого чоловіка, і спочатку посідає в ньому останнє місце і має беззастережно слухатися. Не лише чоловікові, а й його родичам. Через час вона може добитися певної поваги та права голосу. Але тільки якщо виявиться гарною господинею і народить дитину чоловічої статі – майбутнього продовжувача традицій. Тільки хлопчиків у сім’ї поважають та передають їм знання, сімейні традиції та майно. Доля дівчинки, як і матері, – виконання численної домашньої роботи.
Так як раніше законодавчо була прописана можливість мати лише одну дитину в сім’ї, багато жінок, які боїться засудження оточуючих, залишали новонароджених дівчаток у пологових будинках, а то й зовсім убивали. Давали собі шанс народити хлопчика і таки стати гідною дружиною та громадянкою. Зараз уряд дозволяє мати двох дітей (більша кількість все ще не заохочується: штрафується та оподатковується), і ситуація дещо покращилася. Однак виявилася нова проблема – ґендерний дисбаланс: на 117 неодружених чоловіків припадає лише 100 незаміжніх жінок. І держава зараз, з огляду на уповільнення економічного зростання, пов’язане зі стрімким старінням населення, почала активно розкручувати ідею «Дочка – це не так уж і погано». А китайські дівчатка отримали шанс на життя…
Ну, а щоб китайці особливо не дивилися на інші країни, не критикували і «не вчилися поганому», вся інформація, що заходить до Китаю, проходить через «Велику Китайську інтернет-стіну» (проект «Золотий щит») – систему обмежень, призначену для фільтрації всього інтернет-вмісту.
Разом з коментаторами, які на різний лад славлять ідеологію країни та її традиції (за непогані гроші, зрозуміло), таке блокування доступу до багатьох сайтів, які можуть на думку керівництва стати загрозою Національній безпеці (тобто містять критику китайського керівництва), підірвати авторитет країни, отже, є шкідливими свідомості громадян, значним чином зумовлює китайське бачення світу.
Пропаганда скрізь, весь час та звідусіль. Тому кожен китаєць із самого раннього віку твердо впевнений, що відповіддю на всі негаразди, що випали на долю Піднебесної, може бути лише відродження китайської величі та національної гордості.
Тож не особливо зрозуміло, чи справді китайці так люблять свою країну, чи тільки змушені любити. Напевно є як ті, так і інші. Хоча люди, які виросли в умовах одностороннього подання інформації, часто просто не мають вибору.
У 2012 році інтернет буквально підірвало опубліковане в Твіттері есе китайського школяра. Наведу його цілком, без скорочень та редакцій – тільки так, мені здається, можна повністю відчути те, чим і як живуть китайці сьогодні.
«Час біжить дуже швидко. Скоро середина семестру, почнуться іспити, я почав до них готуватися і сильно нервуюсь з приводу складання тестів, я повинен почати працювати напруженіше, тому що, якщо я не працюватиму наполегливо і не знатиму матеріал добре, то мої оцінки не будуть підвищуватися, і мене лаятимуть батьки, якщо мене лаятимуть батьки, то я втрачу впевненість у собі, якщо я втрачу впевненість у собі, то я не зможу закінчити своє навчання, якщо я не закінчу свого навчання, то я не зможу закінчити університет, якщо я не зможу закінчити університет, то я не зможу знайти хорошу роботу, якщо я не знайду хорошу роботу, то я не зможу робити гроші, якщо я не зможу робити гроші, то я не зможу заплатити податки, якщо я не сплачу податки, тоді для країни буде важко платити зарплату вчителям, якщо не можна буде платити вчителям, то вони не присвячуватимуть себе викладанню, якщо вони не присвячуватимуть себе викладанню, то це вдарить по майбутньому нашої країни, якщо це вдарить по майбутньому нашої країни, то Китаю буде важко прогресувати і китайський народ деградує у варварську націю. Якщо китайський народ деградує у варварську націю, то ЗША почнуть підозрювати, що у нашої країни є потужна смертоносна зброя, якщо ЗША почнуть підозрювати, що наша країна має потужну смертоносну зброю, то ЗША почнуть війну проти Китаю, і вибухне Третя світова війна, якщо вибухне Третя світова війна, і сил у обох, ЗША та Китаю, буде недостатньо, то вони почнуть використовувати ядерну зброю, якщо вони почнуть використовувати ядерну зброю, то вони зруйнують навколишнє середовище, якщо навколишнє середовище буде зруйновано, то це створить величезну дірку в атмосфері, якщо в атмосфері буде величезна дірка, то посилиться глобальне потепління і льодовики на обох полюсах почнуть танути, якщо льодовики танутимуть, то рівень води на Землі підвищиться, якщо рівень води на Землі підвищиться, весь людський рід потоне і помре. Оскільки це стосується виживання і безпеки всього людського роду, я повинен витратити кілька днів, що залишилися, на повторення пройденого матеріалу, щоб добре скласти тест і, таким чином, запобігти трагедії».
Не знаю як вам, а мені стає страшно…
Дізнатися, з якими питаннями я працюю, можна тут.
Теги: Китай, конструювання життя, норми, норми життя, підкорення, прийнятно, соціальні норми, суспільна думка, успішність Рубрики: Про життя
